00:10 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

Сонце сходить над морем, як апельсин.
Місяць викочується над гори, ніби гранат.
Хтось у човні на обрії – не знати, що за один,
Чого він завмер на веслах, кому чоловік чи брат,
Не знати навіть, чи колись припливе назад.
Сіль землі проступає на обідках криниць,
Тепле каміння, дерево, висушена трава,
Діти сміються на березі, качаються горілиць,
Дикий плющ, затемнені вітрини малих крамниць,
Полудень наплива, ніби повінь, і знов сплива,
Ховається за іржавими брамами, де принишклі сади.
Жовтень у дрібних помідорах, в риб’ячих головах,
Жовтень – і тріскають в міхах перестиглі плоди.
Мушлі на піску, жінки на пристані, кошики в них в руках,
І баклажани світяться в сутінках, лискучі, сині, тверді.

@темы: вірш дня, центр української культури

URL
Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

Дневник. Просто дневник.

главная