23:51 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

Все гаразд, послухай, все насправді гаразд.
По зимі міста – ніби бідні двори працьовитих ґазд,
Де коліна голі і зелень, а решта все не як слід,
Але груша цвіте, а за нею сливка і глід,
І на тому триває рід.
Все триває – встають тумани, ідуть дощі і стоять доми.
Ну хіба що ті, хто не перебрів цієї зими,
Зачіпаються пір’ям крил за електричні дроти,
І в останніх посмішках кривлять тоскно німі роти –
Ніби кажуть, забудь, пусти.
Все тримає – тремтять міські золоті світла уночі,
І люди одне одному залишають свої ключі,
І разом пригадують або це, або те, і сміються через пусте.
І різні музики випливають на вулиці із осель.
І навіть якщо душа твоя – найпустельніша із пустель,
То і з неї щось проросте.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

URL
Комментарии
2017-04-16 в 13:20 

paksenarion
Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Это как круги на воде, вроде бы всего лишь камушек, а расходятся широко. Так и эти строчки

Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

Дневник. Просто дневник.

главная