00:48 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Що ти будеш згадувати про ці часи?
Адже пам'ять змиває всі голоси,
Адже пам'ять не пам'ятає жодних імен, жодних назв,
Але ти все одно собі згадуй, згадуй про кожного з нас.

Згадуй про нашу закоханість у твоє лице,
Навіть якщо тобі це не подобалось — згадуй про це,
Навіть якщо ти не вірила в серйозність наших хвороб,
Навіть якщо не сумнівалась у марності наших спроб,

Навіть якщо не зможеш згадати наших імен
І якщо тебе завжди дратував колір наших знамен,
Мова наших освідчень,
Біографії наших святих,
Кількість у наших будинках зброї, вина і книг.

Згадуй усе, що ми писали тобі в листах,
Згадуй, скільки нас полягло в чужих містах,
Згадуй, скільки з нас зламалося й продалось,
Згадуй хоча б між іншим, хоча б когось.

Згадуй, як ми ловили твої слова,
Згадуй наші поразки й наші дива,
Нашу вірність, нашу відвагу, наші страхи,
Носи при собі нашу любов, ніби старі гріхи.

Без тебе нічого не буде, хочеш чи ні.
Наші серця, як підводні міни, стоять в глибині.
Згадуй кожну з утеч, згадуй кожну з атак —
Скільки зможеш, хоча б до смерті, хоча би так.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

URL
Комментарии
2015-03-26 в 10:37 

.автономная
open your heart to Ukraine, believe and pray. I wanna be happy today - no tears, no pain.
чудесное стихотворение *0*

2015-06-29 в 18:31 

Маленький товарищ Микки-Маузер
параслов
Что ты вспомнишь потом о времени, когда были мы,
если память смоет все голоса крепким раствором тьмы,
если память не помнит названия и имена?
Но ты все равно вспоминай, обещай всем нам.

Вспоминай про нашу влюбленность в твои черты -
даже если этого не одобряла ты,
даже если не верила, насколько тяжел наш недуг
и в полезности наших попыток если ты сомневалась вдруг.

Даже если не сможешь вспомнить наших имен,
если тебя всегда раздражал цвет наших знамен,
язык наших признаний,
биографии наших святых,
и сколько в наших домах вина, оружия или книг.

Вспоминай всё, что писали тебе на мятых листах,
вспоминай, сколько нас осталось в чужих местах,
вспоминай, сколько нас продано, сломано или мертво,
вспоминай хотя б между прочим, хотя б кого.

Вспоминай, как мы ловили твои словеса,
вспоминай наши поражения и чудеса,
нашу верность, отвагу и страх, что один на всех
Носи с собой нашу любовь, словно старый грех.

Без тебя ничего не будет, хочешь ты или нет.
Наши сердца, как подводные мины, стоят в глубине.
Вспоминай каждый из наших побегов, каждую из атак -
сколько сможешь, хотя бы до смерти, хотя бы так.

Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

Дневник. Просто дневник.

главная