Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Вночі я не встиг про це сказати.
Ніч — це серця з золотими нервами.
А на ранок виходиш зі своєї казарми —
Сонце вгорі
І туман між деревами.

Діти його просвічують душами,
Основи його — вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати —
Думай про ці дерева в тумані.

Думай про них, коли тобі радісно,
Думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо —
Діляться бідами,
Діляться планами.

Якщо не хочеш про мене згадувати,
Якщо не маєш сили та спокою,
Думай про ліс, що стоїть загатою —
Міцною, надійною та високою.

Думай про сталеве коріння,
Думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
Наповнить теплом
Ніч твою чорну.

Думай про мокру траву між дюнами,
Думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
Коли ти думаєш про дерева.

Я знаю, я все це собі переховую
Серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури