• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: улюблене (список заголовков)
00:45 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Григорій Чубай

Хроніка

Ігореві Калинцю

тоді всю ніч над нашим містом пливли
двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран-
ком ішов копійчаний дощ

тоді обличчя годинників були смертельно бліді
і крапали на підлогу сльози хвилин щораз
рівномірніше

заховалися наші коні в буланому листі і
разом із листям їх вітер кудись погнав

а як ми допивали каву то явився нам кишенько-
вий месія й прорік

не будьте героями всі одночасно бо станете
тоді схожими на перекупок що пропонують
один і той самий товар ставайте в чергу
на героїзм і чекайте

а якщо ви так і помрете не звершивши нічо-
го геройського то ж хіба не геройством бу-
ло ваше доброчесне стояння в черзі на геро-
їзм

а ще божевільна церква що збожеволіла од са-
моти й порожнечі повз кав’ярню поволі тоді
брела

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:31 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту,
але варта того, щоби її розповісти.

Коли вони втомлювалися і поверталися,
коли вивітрювалися і не віталися,
боролися вперто зі своїми видіннями,
і говорили тільки з псами і тінями,
вони трималися болю і відчаю,
знаючи, що тільки їхньою вбивчою,
понівеченою, північною ніжністю
можна посперечатися з вічністю.

І коли їх вчергове ламало і кидало,
і планети над ними пливли розхитано,
коли їх знаходили ранками тихими,
відслідковуючи їхнє дихання,
вони зупинялися в мороці теплому,
й освітлювали навколишню темряву
зірками, сигналками й сірниками,
переплітаючись язиками.

І кожного разу, коли їх відспівували,
відстрілювали і хором підспівували,
ніби життя кримінальних ангелів
вичитували з церковних євангеліїв,
переповідали їхню історію,
темну, спотворену і нескорену,
переписану,
недоговорену,
ними самими
вкотре повторену.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:32 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Грицько Чубай

Тиша вечірня...
Тільки десь у полях
Одинокий віз торохтить приглушено,
Наче зерня в достиглому яблуці...

То серпень від нас крадькома від'їжджає...

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:34 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Євген Маланюк

Пані, це вересня пізні дні,
Пані, невдовзі - жовтень:
Мов спалене на жертовнім огні,
Падає листя жовте.
Ні, не вагайтеся, поспішім:
Скоро дощі заплачуть.
Невже, нам залишиться тільки дим
Минулого і втіха плачу?
Невже самота і голодний сум,
І порожня сутінь кімнати?
Пані, вітер розвіє красу -
Немає часу чекати.
Скоріше, скоріш, поки сонце ллє
Останнє осіннє сяйво,
Хай серце устами нашими п'є
Радість. Все інше - зайве.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Микола Зеров (1890 - 1937)

Свічки і теплий чад. З високих хор
Лунає спів туги і безнадії;
Навколо нас – кати і кустодії,
Синедріон, і кесар, і претор.

Це долі нашої смутний узор,
Це нам пересторогу півень піє,
Для нас на дворищі багаття тліє
І слуг гуде архієрейський хор.

І темний ряд євангельських історій
Звучить як низка тóнких алегорій
Про наші підлі і скупі часи.

А за дверми, на цвинтарі, в притворі
Весна і дзвін, дитячі голоси
І в вогкому повітрі вогкі зорі.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

14:08 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ну і нове

Сергій Жадан

2015-ий рік.
Світ складається з відкритих повік
На тебе дивиться тисяча очей.
Що в тебе є з особистих речей?
Якщо цьому небу судилося згоріти -
Яка різниця - в якій із речей?

2015-та зима.
Смерть ніколи не приходить сама.
За нею зазвичай приходить пам'ять -
На наї хворіють, від неї потерпають.
Ти бачиш - я вижив, у мене два серця,
Зроби що-небудь з ними обома.

Все, що відомо мені:
Світ розділяється на ночі й дні,
Минуле складається з прози і віршів.
Мені заважає лише те, що я вижив.
Розмови з мерцями - об'єктивна даність.
Питання не в принципах, питання в ціні.

40 років зими.
Осінь протягує тебе крізь дими.
Зима добиває тебе ногами.
Добре - це коли не безнадійно погано.
Свобода, зазвичай, в тому й полягає,
Аби добровільно вернутися до тюрми.

Це ще не кінець.
В повітрі б'ється тисяча сердець.
Кожне з них невиліковне і тепле
Кожне з них б'ється за тебе.
Коли говоритимешь про рівність і
Братерство
Спитай, що думає про все це творець.

Спитай, чому він затих.
Церква - лише певна кількість святих,
Кількість відмолених і кількість вбитих.
Кому я маю дякувати за кожен свій видих?
Їх немає не те що поруч -
Їх просто немає серед живих.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

13:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергієві Жадану сьогодні виповнюється 40 років.
Епоха.

Речі,заради яких помирають стосуються саме життя. Стосуються невагомості, стосуються тертя, стосуються того, до чого не мають стосунку

А тут - ніби щось тобі не вернули, і пам*ять волочиться, мов парашути. Ходиш і забуваєш минуле. Забуваєш - і не можеш забути

Просто, збиваючись у цьому диму, серце, з яким я живу роками, не зупинилось лише тому, що по ньому били весь час кулаками.

Маючи вибір, завжди обирай свободу, Граючи в меншості, тримай глуху оборону

Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї.
Ця держава позбавляє мене почуття вітчизни.


душа сама знає, де небезпека, і взимку вона болить, тому що морози, а влітку - тому що спека.

… насправдi простiр не подiляється на свiй або чужий, простiр буває або вiльний, або контрольований.

Іноді життя забуває про нашу присутність і починає нам подобатись.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:50 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

- Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?
- Ми, капелане, мешканці міста, якого немає.
Прийшли сюди, принесли покору і втому.
Передай своїм, що стріляти більше немає по кому.

Наше місто було з каменю та заліза.
У кожного з нас тепер у руці дорожня валіза.
У кожній валізі попіл, зібраний під прицілом.
Тепер навіть у наших снах пахне горілим.

Жінки в нашому місті були дзвінкі й безтурботні.
Їхні пальці вночі торкались безодні.
Джерела в місті були глибокі, наче жили.
Церкви були просторі. Ми їх самі спалили.

Найкраще про нас розкажуть могильні плити.
Можеш із нами просто поговорити?
Даруй нам свою любов, стискай лещата.
Тебе ж, капелане, і вчили сповідувати і причащати.

Розкажи нам, навіщо спалили наше місто.
Скажи хоча б, що зробили це не навмисно.
Скажи, принаймні, що буде покарано винних.
Скажи взагалі бодай щось, чого не скажуть в новинах.

- Добре, давайте я розкажу вам, що таке втрата.
Звісно, всіх винних чекає гідна розплата.
І невинних вона, до речі, теж чекає потому.
Вона чекає навіть тих, хто взагалі ні при чому.

Чому саме ви потрапили до темних потоків?
Потрібно було уважніше читати книги пророків.
Потрібно було оминати пекельні діри.
Для мирянина головне – не бачити в дії символи віри.

Пам’ятаєте, що сказано в пророків про біль і терпіння,
Про птахів, які падають на міста, мов каміння?
Ось саме тоді й починаються, власне, втрати.
В кінці – там взагалі погано, не буду навіть розповідати.

Яка між нами різниця? Як між приголосними й голосними.
Всі готові сприймати смерть, якщо це буде не з ними.
Ніхто й ніколи в цьому житті не омине розплати.
Я завжди говорю про це своїм, коли не маю чого сказати.

Я не знаю нічого про неминучість спокути.
Я не знаю де вам жити і як вам бути.
Я говорю про те, що кожному з нас властиво.
Якби ви знали, як нам усім не пощастило.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

22:18 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Не залишай мене, вітчизно,
не виїжджай услід за зірками,
лишайся зі мною в присмеркових парках
із залізними коробками ігрових автоматів,
які хтось зарядив чорними
серцями підлітків.
Якщо і ти залишиш мене,
чи стане мені впевненості
бити в полкові барабани,
відправляти їхні листи,
займатися кореспонденцією
з дияволом.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

22:14 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Василь Махно

.Псалом перший

Господи – знаю що час Твій у Тебе краду
брами усі зачинено – яку ж Ти відкрив?
як пережити ніч в Гетсиманськім саду?
шелест тривожить горлицю молоду
яку Ти тримаєш ніжно за двійко її крил

час який Ти призначив даруєш в борг
навіть оце каміння – слова і дірявий стих
і якщо Ти повсюди – і якщо із сімох
днів – створив ці пагорби і любов
яку так важко містом Твоїм нести

то чому сповзає з каміння Твого тінь?
і чому міняйли знову ввійшли у храм?
і чому мій ангел змінив свій дім?
і трава поруділа а Ти кажеш: ходім
я покажу тобі камінь що схожий на лик Петра

знаю що навіть пилу із твоїх шнурівок
не можу торкатися – наче синього пір’я горлиць-
не можу знати русел підземних річок
часу який торкнеться мене мов смичок
зимою що надійде колись у ці гори

і якщо дозволяєш написати оцей псалом
і питати про те що за печатями і ключами
я хотів би бути сторожовим псом
при рудій траві що стирчить за селом
перед заходом сонця за Твоїми плечами

або навіть Твоїм цвіркуном де печуть хліб
жити в пекарні поблизу Єрусалима
халою що в Суботу лежить на столі
порядковим числівником в малому числі
рядком у вірші що знайшов свою риму


читать дальше

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:03 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Якби всі мали по чотири яблука
якби всі були дужі мов коні
якби всі були однаково безборонні кохаючи
якби кожен мав те ж саме
ніхто нікому не був би потрібен

Дякую Тобі що справедливість Твоя це нерівність
те що маю і чого не маю
навіть те чого не маю кому дати
завжди комусь потрібне
ніч є щоб був день
пітьма щоб зірка світила
є останнє стрівання й перша розлука
молимося бо інші не моляться
умираєм за тих хто не хоче вмирати
кохаєм бо іншим серце вихололо
лист наближає бо інший робиться далі
нерівні потрібні собі
їм найлегше збагнути що кожен існує для інших
і осягнути цілість

(с) отець Ян Твардовський

@темы: улюблене, вірш дня

00:32 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Грицько Чубай

(уривок з поеми "Вертеп")

А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
Від перших днів своїх і до останніх не бути ні актором,
Ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
А лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
З лицем одвертим твердо йти на кін...

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:41 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Грицько Чубай

наша осінь з маленькими деревами
дуже швидко минула

скільки ж бо треба того часу для
рудого листя
щоб опало воно з невисокого віття

наша осінь з маленькими деревами
дуже швидко минула
минуло після неї багато зим
і багато весен і аж тоді
почало падати листя з дуже
високого дерева яке в нашій
осені було і про існування якого
ми навіть не підозрювали

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:16 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Петро Мідянка

Вечори й вечори. Неяситі не чути.
Криволісся під зорями в чорних снігах.
Пережити б цю зиму, а не перебути!
І не хижий озветься - співаючий птах.

У лісах заповідних, у лісах безтяменних
Озоветься до мене, як рідний мій брат.
А тепер Верховина в снігах і для мене.
Чути вовче виття... Шелестить снігопад.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:40 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ігор Римарук

...в село над морем де такий глухий Едем
де яблук виплеканих крадена оскома
де просто йдем але здається що грядем
де вже біда але здається просто втома

де вже мовчання але ще здається плач
де вже не бачать нас а чути ще сміються
де чорні пси безсмертні стражі темних дач
про нашу смерть із давніх віршів дізнаються...

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

23:49 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан-Ігор Антонич

Хто ж потребує слів твоїх?
Чи той, що важить хліб і сіль,
Чи той, що відсотки рахує,
Чи той, що у безсонну ніч
Бунтарські зазиви друкує,
Чи той, кого гарячка палить
І з голоду запеклий вже,
Чи той, що чорні тюрми валить,
Чи той, що тюрми береже?

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:28 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ігор Римарук

У небесних полях чорнокрилий тюльпан,
Чорний щит на черлених воротах,
Незалежний вішак, незворушний жупан
І неправда в казках косоротих...

На світанку - закислі свої продери,
По сніданку - читай на зарінку,
Доки в книзі віків довгорукі вітри
Перегорнуть останню сторінку.

А тоді - жебони, гомони, говори,
Допивай побрехеньку до деньця...
Тільки ж ліс попід сивим верхів´ям гори -
Як зелена пов´язка чеченця.

Тільки ж тіні з осель попідземних ідуть
У небесні поля... - і довіку
Не впізнають ні зору твого каламуть,
Ні твою доброту без´язику.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:53 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Зима видається занадто довшою,
Ніж того треба. Мітиш підошвою
Межі відлиги, що суне тужаво
На прикордонні райони держави.
Крапле дощ — терпка сукровиця
З Господнього тіла. Тьмяніють лиця.

Міста порожніють. Йдучи по лезу
Свого виживання, залишки плебсу
Кидають квартали скніти в ремонті,
І сон довірливо шепче дрімоті:
Вимри, кохана, зроби то хутко —
Не стане дзвонів твоєму смутку.

Птахи обирають вирій, що згодом
Стає перманетний. Зрощені голодом
Лишаються діти — сварливе завтра
Старої республіки, оскільки варта
Давно розгубила багнети й набої,
Крім того, лишаємось ми з тобою.

В розбитих будинках скалічений Каїн
Шукає вцілілі речі. Камінь
В підмурках Вітчизни хиріє. Натомість
Тверднуть дерева, гусне свідомість,
І час іде, як загиблий вояк
В чергову атаку, тобто — ніяк.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

02:55 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Кость Москалець

Четверта ранку тихий рок і теплий плед
Я випросив у тебе трохи рому
Лишилося півпачки сигарет
А решта невідома

Гравці твоє волосся розплетуть
І Дюрер у старій пінакотеці
Розкаже щó лишається на серці
А що з собою на Вкраїну не беруть

Усе таке пречисте і пусте
Побачимось у снах або у віршах
І може все складеться щасливіше
Тоді коли п'ять років перейде

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:26 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Кость Москалець

Коли о п'ятій рaнку сніг пaде,
Досліджуючи зими кaм'яні,
Сягaючи святинь і змінюючи їх
Нa ряд понять, цілком aлгебрaїчних;
Коли без бaтькa п'ю своє вино,
Дописуючи вірш, нікому не потрібний,
Домислюючи ніч, як долю своєрідну, -
Тоді приходить Бог. І вибивa вікно.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

Дневник. Просто дневник.

главная