Записи с темой: вірш дня (список заголовков)
17:24 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Море дихає чорним теплом,
Розгортається, мов полотно.
І три комерсанти сидять за столом
І порівну ділять тепле вино.

Туману встояне молоко
Затікає до піджаків.
І перший збиває своїм кулаком
Хрустких метеликів і жуків.

Бо в серці в нього пекучі вогні
Палають невідомо чому,
І темна хвороба останні дні
Роз'їдає легені йому.

Він уже знає, які дива
Є в цьому мороці і молоці,
Що значать насправді зелені слова,
Наколоті на його кулаці.

Все, що він бачив, – нічні міста,
Портові крани і вантажі,
Тривога, яка вночі вироста
І топчеться тобі по душі.

Все, що він чув, – старі кораблі,
Друзі, розстріляні впритул,
Жінка, яка в готельній імлі
Розповідає щось про Стамбул.

Тепер він у цьому тумані сидить
І знає все, і йому все одно.
І другий завжди йому дасть кредит,
А третій запропонує вино.

І я хотів би в кінці життя
Купитись на цей солодкий обман,
Перш ніж відчалити без вороття,
Перш ніж пірнути в чортів туман.

Сидіти й пити своє вино.
Дивитися смерті в просте лице
З друзями, котрі все знають давно,
Знають, але не говорять про це.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:47 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрко Іздрик

а світло у жовтні – як сміх крізь сльози
заламує промінь кожна сльоза
є вже і на зиму невтішні прогнози
і служить порталом кожний вокзал
у плетиві колій жовтневі маршрути
у петлях сюжетних – ще той пілотаж
ми в заростях коки й сирійської рути
готуємо власний демарш..

у барвах осені – надмірність
на скронях сонця – сивина
є сенс чекати довго й вірно
і це – найкраща новинá

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

23:43 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Андрусяк

стільки крику в цих птахів
що нікому й не повіриш
врятуватися зумів
тільки бог в одежі звіра

місто скресло з пелюшок
і нікого не сховало
перерізав греблю шов
та чомусь води замало

ніби прісна а проте
відмивається погано
бог прощатися прийде
і нікого не застане

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:10 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Григорій Чубай

На воді, навіть кола по чистій воді
Скороминущі зелені кола
Навіть тоді, навіть тоді,
Як нікого, ніде, ніколи, ніколи…
А що, як і справді раптом ніде,
А що, як і справді раптом нікого,
А що, як і справді раптом ніколи,
І тільки ми, нарочито видимі,
Тільки ми, нарочито існуючі,
Більше всього на світі перелякані
Свого власного небуття
Віримо, що все-таки десь
Віримо, що все-таки хтось
І наше тіло, і наші душі
І дай же нам дне
Бачите, то причинилися двері,
Котрі насправді є.
То прийшов хтось із нас і каже,
Що він бачив сьогодні речі
За видимістю речей,
І що зараз він бачить тіло,
За видимістю нашого тіла,
І, що ми дуже дотепно граємося в живих.
Але стіна, грає в стіну
Іще дотепніше ніж ми.
І тисяча видимих тигрів
Нас менше лякає
Ніж одна невидима зоря,
Хоча саме її нам невистачає далеко попереду,
Щоб до неї дійти.
Хоча саме її нам невистачає далеко позаду,
Щоб до неї повертати.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

17:41 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Золото на воді й вогні за рікою.
Всі твої сльози звідси й радощі звідси.
Мова твоя стає щоразу стриманішою та гіркою,
Щойно між нами з’являється відстань.

Відстань, яка стоїть поміж нас стіною,
Стоїть, і здолати її насправді нічим.
Але, принаймні, якщо ти говориш зі мною,
Ти в цей час не говориш із кимось іншим.

Принаймні, якщо ти слухаєш і смієшся,
Або навпаки — якщо замовкаєш і плачеш,
Можна не хвилюватися щодо твого серця,
Яке й надалі лишається наполегливим і терплячим.

Можна не лякатися й не панікувати
Щодо того, чи воно працює надалі,
Адже ти слухаєш мене, а отже всі завади
Такі несерйозні насправді, такі нетривалі.

Можна хоч трішки бути за тебе спокійним,
Можна хоча б на мить відновлювати рівновагу,
Слухати твоє серце, що лишається непокірним,
Перебирає на себе всю любов та увагу.

Звідси всі твої сумніви та бажання.
Керуйся своїми вірою та удачею.
Відстань, це те єдине, що тобі заважає.
Відстань, це те єдине, що не має жодного значення.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:33 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Андрусяк

істинно кажу тобі — зима
так і час переступає тричі
і нікого вічного нема
нині понад нами чоловіче

все воно з-під немочі росло
і кришились хмари на дорогу
мислити — останнє ремесло
ми його прощатимемо богу

скрипти на старий пісенний лад —
мушлю чи пістоля чи трембіту
на півсвіту глянути назад
і переконатись на півсвіту

і нести як гадину в руці
квітку цю кропиву цю дитину
істинно кажу тобі — синці
будуть вічно цілувати спину

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:34 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ліна Костенко

Чатує вітер на останнє листя
Старого дуба, що своїм корінням
Тримає схили урвища…
А знизу,
По глинищах,
По збляклих травах
Вповзає дим циганського багаття
І чутно — перегукуються люди
За сірою гіркою пеленою.

Строката хустка — жовте і багряне —
З плечей лісів упала їм під ноги.
І вся природа схожа на циганку —
Вродливу,
Темнооку,
Напівголу,
В червоному намисті з горобини,
З горіховими бубнами в руках…

@темы: Центр української культури, вірш дня

02:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Андрусяк

не знаю де ми але десь ми є
можливо навіть зовсім недалеко
ось тільки сонце зі́йде з-за смереки
і викаже пристанище своє

або не зійде – зрине крадькома
мигне тихцем не виказавши броду
про те що врешті маєм насолоду

побути там де нас уже нема

@темы: Центр української культури, вірш дня

15:06 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

За хвилину до того, як випаде дощ,
Ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
Ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
Твого тіла і враз його стиснуть.

Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
Відчувають смак їжі за мить до годівлі,
Так солдат, що за хвилю повинен загинути,
Відчува деформації у власному тілі.

Сміх, що має до мене назавтра прийти,
Розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, —
Я тебе передчую.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:44 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Мойсей Фішбейн

Коли ми невмирущими були,
Поза липневим літеплом, коли
Ми на скрипках розучували гами,
Коли заледве сходила зоря
І не було для нас календаря,
Там, поза березневими снігами,
За прóливнями жевріла Равенна,
Недоторкáнна і благословенна,
Єрусалим яскрів у кришталі,
Текла Ріка з Господньої долоні,
І наше Місто сяяло на троні,
І зірка сповідалася бджолі

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:07 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
ku-bo.livejournal.com/355463.html

прочитай коли матимеш змогу це скельне письмо
невловимо зсутулене в темних закутках мрій
ці думки пропливають над містом як зріджений смог
і чіпляються як павутиння в гілки ліхтарів

ніч лишає по собі удома розпатраних нас
біля вікон пустих із цигарками у руках
озирнешся і бачиш за спиною згаяний час
що утворює з попелу хмари в минулих роках

як ріка залишає по собі сміття та іржу
мов дітей у далеких притулках зі зграєю мрій
наші мрії це те ледь помітне що я не кажу
але знову рушаю по світу шукати своїх

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:45 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Григорій Чубай

Хроніка

Ігореві Калинцю

тоді всю ніч над нашим містом пливли
двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран-
ком ішов копійчаний дощ

тоді обличчя годинників були смертельно бліді
і крапали на підлогу сльози хвилин щораз
рівномірніше

заховалися наші коні в буланому листі і
разом із листям їх вітер кудись погнав

а як ми допивали каву то явився нам кишенько-
вий месія й прорік

не будьте героями всі одночасно бо станете
тоді схожими на перекупок що пропонують
один і той самий товар ставайте в чергу
на героїзм і чекайте

а якщо ви так і помрете не звершивши нічо-
го геройського то ж хіба не геройством бу-
ло ваше доброчесне стояння в черзі на геро-
їзм

а ще божевільна церква що збожеволіла од са-
моти й порожнечі повз кав’ярню поволі тоді
брела

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:50 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрко Іздрик

збережи в собі те що ніяк не вдається назвати
збережи в собі все що існує як чиста можливість
імена вигорають зникають і назви і дати
розсипається все що здавалось міцним і важливим

збережи в собі вірність на вістрі холодної зради
і густі переливи кольорів на райдузі ока
збережи своє вміння плисти у сріблястих свічадах
і свій дар проростати у мене корінням глибоким

хай там чим обернеться цей світ невловимий мов майя
хай яка не чекає нас пустка поразка чи згуба
збережи в собі те що здається цілком нереальним
збережи це ніщо і воно вбереже тебе люба

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:31 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту,
але варта того, щоби її розповісти.

Коли вони втомлювалися і поверталися,
коли вивітрювалися і не віталися,
боролися вперто зі своїми видіннями,
і говорили тільки з псами і тінями,
вони трималися болю і відчаю,
знаючи, що тільки їхньою вбивчою,
понівеченою, північною ніжністю
можна посперечатися з вічністю.

І коли їх вчергове ламало і кидало,
і планети над ними пливли розхитано,
коли їх знаходили ранками тихими,
відслідковуючи їхнє дихання,
вони зупинялися в мороці теплому,
й освітлювали навколишню темряву
зірками, сигналками й сірниками,
переплітаючись язиками.

І кожного разу, коли їх відспівували,
відстрілювали і хором підспівували,
ніби життя кримінальних ангелів
вичитували з церковних євангеліїв,
переповідали їхню історію,
темну, спотворену і нескорену,
переписану,
недоговорену,
ними самими
вкотре повторену.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:32 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Грицько Чубай

Тиша вечірня...
Тільки десь у полях
Одинокий віз торохтить приглушено,
Наче зерня в достиглому яблуці...

То серпень від нас крадькома від'їжджає...

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:34 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Євген Маланюк

Пані, це вересня пізні дні,
Пані, невдовзі - жовтень:
Мов спалене на жертовнім огні,
Падає листя жовте.
Ні, не вагайтеся, поспішім:
Скоро дощі заплачуть.
Невже, нам залишиться тільки дим
Минулого і втіха плачу?
Невже самота і голодний сум,
І порожня сутінь кімнати?
Пані, вітер розвіє красу -
Немає часу чекати.
Скоріше, скоріш, поки сонце ллє
Останнє осіннє сяйво,
Хай серце устами нашими п'є
Радість. Все інше - зайве.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Микола Зеров (1890 - 1937)

Свічки і теплий чад. З високих хор
Лунає спів туги і безнадії;
Навколо нас – кати і кустодії,
Синедріон, і кесар, і претор.

Це долі нашої смутний узор,
Це нам пересторогу півень піє,
Для нас на дворищі багаття тліє
І слуг гуде архієрейський хор.

І темний ряд євангельських історій
Звучить як низка тóнких алегорій
Про наші підлі і скупі часи.

А за дверми, на цвинтарі, в притворі
Весна і дзвін, дитячі голоси
І в вогкому повітрі вогкі зорі.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:56 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Візьми лише найважливіше. Візьми листи.
Візьми лише те, що зможеш сама нести.
Візьми рушники та ікони, візьми срібні ножі,
Візьми дерев’яні розп’яття, золочені муляжі.

Візьми хліб і городину, потім іди.
Ми ніколи більше не повернемося сюди.
Ми ніколи більше не побачимо наші міста.
Візьми листи. Всі. До останнього злого листа.

Нам ніколи не повернутись до наших нічних крамниць.
Нам ніколи не пити з сухих криниць.
Нам ніколи більше не бачити знайомих облич.
Ми з тобою біженці. Нам з тобою бігти крізь ніч.

Нам з тобою бігти вздовж соняшникових полів.
Нам з тобою тікати від псів, спати поміж волів.
Нам збирати воду в долоні, чекаючи в таборах,
дратувати драконів на бойових прапорах.

Друзі не вернуться, і ти не прийдеш назад.
Не буде задимлених кухонь, не буде звичних посад,
Не буде сонного світла серед нічних осель,
Не буде зелених долин і заміських пустель.

Буде розмазане сонце за плацкартним вікном.
Буде холерна яма, залита вапном.
Буде криваве взуття на жіночих ногах,
Вимучені вартові в прикордонних снігах,

Підстрелений листоноша з порожнім мішком,
Підвішений за ребро священик із безжурним смішком,
Цвинтарна тиша, гамір комендатур,
Списки загиблих, друковані без коректур,

Такі безкінечні, що навіть часу не стає
Шукати в них щоранку ім’я своє.

@темы: вірш дня, Центр української культури

14:08 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ну і нове

Сергій Жадан

2015-ий рік.
Світ складається з відкритих повік
На тебе дивиться тисяча очей.
Що в тебе є з особистих речей?
Якщо цьому небу судилося згоріти -
Яка різниця - в якій із речей?

2015-та зима.
Смерть ніколи не приходить сама.
За нею зазвичай приходить пам'ять -
На наї хворіють, від неї потерпають.
Ти бачиш - я вижив, у мене два серця,
Зроби що-небудь з ними обома.

Все, що відомо мені:
Світ розділяється на ночі й дні,
Минуле складається з прози і віршів.
Мені заважає лише те, що я вижив.
Розмови з мерцями - об'єктивна даність.
Питання не в принципах, питання в ціні.

40 років зими.
Осінь протягує тебе крізь дими.
Зима добиває тебе ногами.
Добре - це коли не безнадійно погано.
Свобода, зазвичай, в тому й полягає,
Аби добровільно вернутися до тюрми.

Це ще не кінець.
В повітрі б'ється тисяча сердець.
Кожне з них невиліковне і тепле
Кожне з них б'ється за тебе.
Коли говоритимешь про рівність і
Братерство
Спитай, що думає про все це творець.

Спитай, чому він затих.
Церква - лише певна кількість святих,
Кількість відмолених і кількість вбитих.
Кому я маю дякувати за кожен свій видих?
Їх немає не те що поруч -
Їх просто немає серед живих.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

13:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергієві Жадану сьогодні виповнюється 40 років.
Епоха.

Речі,заради яких помирають стосуються саме життя. Стосуються невагомості, стосуються тертя, стосуються того, до чого не мають стосунку

А тут - ніби щось тобі не вернули, і пам*ять волочиться, мов парашути. Ходиш і забуваєш минуле. Забуваєш - і не можеш забути

Просто, збиваючись у цьому диму, серце, з яким я живу роками, не зупинилось лише тому, що по ньому били весь час кулаками.

Маючи вибір, завжди обирай свободу, Граючи в меншості, тримай глуху оборону

Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї.
Ця держава позбавляє мене почуття вітчизни.


душа сама знає, де небезпека, і взимку вона болить, тому що морози, а влітку - тому що спека.

… насправдi простiр не подiляється на свiй або чужий, простiр буває або вiльний, або контрольований.

Іноді життя забуває про нашу присутність і починає нам подобатись.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

Дневник. Просто дневник.

главная