• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: вірш дня (список заголовков)
01:16 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Петро Мідянка

Вечори й вечори. Неяситі не чути.
Криволісся під зорями в чорних снігах.
Пережити б цю зиму, а не перебути!
І не хижий озветься - співаючий птах.

У лісах заповідних, у лісах безтяменних
Озоветься до мене, як рідний мій брат.
А тепер Верховина в снігах і для мене.
Чути вовче виття... Шелестить снігопад.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:05 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ігор Римарук

Не розчахнувши навпіл долі,
Не скинувши старих одеж,
Усе ж крізь листопад підеш –
Наосліп, навстіж, мимоволі –

У дім, що душу напролом
Розгледів, облетів по колу...
І жінка, як колись, до столу
Запросить білим рукавом,

А на прощання, як дорогу,
Простелить голос в перший сніг,
Слідів питаючи твоїх,
Пришестя прагнучи чужого.

@темы: вірш дня, Центр української культури

01:55 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Малкович

Поїзд мене забере: крізь прочинені двері,
Не зупиняючись, тихо мене забере,
І в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі,
Ми поїдем в диму зеленавім печерських дерев.
Крізь прочинені двері — прижовклий, бездомний —
Поїзд-приблуда, якого нізвідки не ждуть,
В'їде стиха у серце моє, а вже там — невідомо:
Хто з нас кого прихистить і куди наша путь...

@темы: вірш дня, Центр української культури

01:13 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

ніжність не плаче і не голосить
голосом тихим говорить ніжність
ніжність живе у твоєму волоссі
повівом вітру подихом свіжим
днесь проростаючи з тіла поволі
майже невидимо майже нечутно
пальці мов паростки кволі і голі
не афішують своєї присутності
і не займають чужих територій
і не ламають негласних конвенцій
тіло у тілі – давня апорія:
все що минуще – те не минеться
все що нечутне – буде почуто
й на противагу тліну й смерті
ніжність зійде як окрема сутність
тиха мов лист у пустому конверті

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:40 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ігор Римарук

...в село над морем де такий глухий Едем
де яблук виплеканих крадена оскома
де просто йдем але здається що грядем
де вже біда але здається просто втома

де вже мовчання але ще здається плач
де вже не бачать нас а чути ще сміються
де чорні пси безсмертні стражі темних дач
про нашу смерть із давніх віршів дізнаються...

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:18 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Андрусяк

усе що статися повинно -
сохата яблуня в снігах
загусле небо мов повидло
усмоктаний у нього птах -

усе вже сталося
і нині
хіба що бережися сам
крізь шибу непритомно синю
дивитися на небеса

@темы: вірш дня, Центр української культури

18:10 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан-Ігор Антонич

24.03.1932

Закінчений концерт, лиш відгомін — омана.
Кінець усього — смерть, таємна і незнана.
І радісне й сумне минає, мов примара.
Вже Бог кладе мене, мов скрипку, до футляра.
Закінчений вже спів, уже струна не грає.
Несказане цих слів хай серце доспіває.
Щоб серце доспівало, його ти перемінь.
До щастя треба мало: гармонії. Амінь.

@темы: Центр української культури, вірш дня

00:32 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Іван Андрусяк

гірка вода не переносить броду
ані моста не втримає на плечах –
хіба тоді коли осінній вечір
навпомацки ступає попри воду

запалює один листок то другий
а все не знає де йому ступити –
є лиш туман з тремкого смислу звитий
що дуже легко рветься від натуги

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:49 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан-Ігор Антонич

Хто ж потребує слів твоїх?
Чи той, що важить хліб і сіль,
Чи той, що відсотки рахує,
Чи той, що у безсонну ніч
Бунтарські зазиви друкує,
Чи той, кого гарячка палить
І з голоду запеклий вже,
Чи той, що чорні тюрми валить,
Чи той, що тюрми береже?

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

23:47 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрій Іздрик

на кордонах весни розгорається літо
чорна кіптява плюс золотистий пилок
вже на сотні іде порахунок убитих
а над прірвою й далі лиш ветхий місток

ми йдемó поодинці де тонко і рветься
перегукуємось наче сови вночі
і у кожного – ноша окрема на плечах
і від різних дверей неподібні ключі

ми не знаємо як але знаємо нáщо
ми не знаємо де але знаємо що
ми зриваєм дедлайни і куримо натще
і для себе самі ми – культурний шок

живемó як вдається й буває всіляко
наші нерви вже можна сплітати в канат
і практично немає ресурсів для страху
і фактично немає дороги назад

на кордонах весни проростає надія
розсекретити літа таємний код
ми напевно дійдемо й напевно зумієм
не зірвати дедлайн
і зірвати джек-пот

@темы: вірш дня, Центр української культури

01:28 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ігор Римарук

У небесних полях чорнокрилий тюльпан,
Чорний щит на черлених воротах,
Незалежний вішак, незворушний жупан
І неправда в казках косоротих...

На світанку - закислі свої продери,
По сніданку - читай на зарінку,
Доки в книзі віків довгорукі вітри
Перегорнуть останню сторінку.

А тоді - жебони, гомони, говори,
Допивай побрехеньку до деньця...
Тільки ж ліс попід сивим верхів´ям гори -
Як зелена пов´язка чеченця.

Тільки ж тіні з осель попідземних ідуть
У небесні поля... - і довіку
Не впізнають ні зору твого каламуть,
Ні твою доброту без´язику.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:53 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Зима видається занадто довшою,
Ніж того треба. Мітиш підошвою
Межі відлиги, що суне тужаво
На прикордонні райони держави.
Крапле дощ — терпка сукровиця
З Господнього тіла. Тьмяніють лиця.

Міста порожніють. Йдучи по лезу
Свого виживання, залишки плебсу
Кидають квартали скніти в ремонті,
І сон довірливо шепче дрімоті:
Вимри, кохана, зроби то хутко —
Не стане дзвонів твоєму смутку.

Птахи обирають вирій, що згодом
Стає перманетний. Зрощені голодом
Лишаються діти — сварливе завтра
Старої республіки, оскільки варта
Давно розгубила багнети й набої,
Крім того, лишаємось ми з тобою.

В розбитих будинках скалічений Каїн
Шукає вцілілі речі. Камінь
В підмурках Вітчизни хиріє. Натомість
Тверднуть дерева, гусне свідомість,
І час іде, як загиблий вояк
В чергову атаку, тобто — ніяк.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

02:55 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Кость Москалець

Четверта ранку тихий рок і теплий плед
Я випросив у тебе трохи рому
Лишилося півпачки сигарет
А решта невідома

Гравці твоє волосся розплетуть
І Дюрер у старій пінакотеці
Розкаже щó лишається на серці
А що з собою на Вкраїну не беруть

Усе таке пречисте і пусте
Побачимось у снах або у віршах
І може все складеться щасливіше
Тоді коли п'ять років перейде

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:26 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Кость Москалець

Коли о п'ятій рaнку сніг пaде,
Досліджуючи зими кaм'яні,
Сягaючи святинь і змінюючи їх
Нa ряд понять, цілком aлгебрaїчних;
Коли без бaтькa п'ю своє вино,
Дописуючи вірш, нікому не потрібний,
Домислюючи ніч, як долю своєрідну, -
Тоді приходить Бог. І вибивa вікно.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:43 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Віктор Ошовський

човен поверхні торкнеться неквапно
шорсткою щокою дерева мертвого
слід залишає на мокрому темному
хвиля його занесе наче снігом

пальці живі опускаю у річку
краплі з них падають креслять кола
ті розлітаються берега прагнуть
але зникають десь недалеко

місяць пливе не торкає поверхні
мовчки доріжку свою розстеляє
хвилі не здійме спокій не зрушить
так непомітно води підкорює

@темы: вірш дня, Центр української культури

03:24 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрій Іздрик

молочний туман протікає між пальцями й пагорбами
відсвічує міддю оголений ранком ландшафт
імла осідає в низинах потоками жадоби
і чутно зітхання в легенях закинутих шахт

цей ерос ранковий такий безпорадний і сонний
повітря пронизливе й сонце м'яке наче віск
а холод нічний витікає крізь діри озонові
і наче чернець із колін піднімається листяний ліс

ми – тіло ландшафту його невротична версія
ми – слово від слова і камінь на камені ми
ми – сума секунд що часами складаються в терцію
щоб вийти на голос із нетрів глухої пітьми

містерія ранку повільна вогка й безтурботна –
брутальність реалій іще непомітна ніде
ще віриться в спокій і мир і у свято суботи
яке повернеться і станеться й нас неодмінно знайде

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

01:09 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Віктор Ошовський

pirhospr.livejournal.com/186399.html

Весна. Чорніють рукави річок.
Із них верба проглядує несміло.
Землі прозоре невагоме тіло
Гойдається між зоряних свічок.

Сон лише зовні темрява і смерть.
Болить - окраєць серця відітнуло.
Од берега тхне розпачем і мулом.
Не чутно чайок. Гнізда шкереберть.

В долонях моря не перенесу.
Милуюсь сонним і недоторканним.
Що залишається, щоб гоїти ці рани?
Добро чинити. Множити красу.

Воно мудріше всіх, хто тут осів.
У нім і відповідь живе, і запитання.
І байдуже - уперше чи востаннє.
Хто бачив море – знає Божий спів.

Хто бачив море, вірить, що в цей край
Весна приходить дивовижно вчасно,
І все Господнє в ній напрочуд ясне,
А решта - в нас. Приспи, не випускай.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

03:17 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрій Іздрик

позначати речі неназвані
називати людей без імені
імена й означення стануть пазлами
на які весь цей світ поділено
імена і назви застигнуть масками
незнищенними але змінними
прикриватимуть гру гримас і
відділятимуть тлін від тліну
імена і назви – така ілюзія
ніби все враховано й пораховано
і воздасться всім по заслузі
і воскресне те що приховане
хоч насправді усе на світі –
лиш транкскрипції одного імені
між словами межі розмиті
між речами – пунктирні лінії
і між нами кордон умовний
ніби тиха поверхня води
я кидаю у воду слово
і вода поглинає сліди

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:36 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
ku-bo.livejournal.com/469680.html

а ще, коли бува побачиш шторм
не з берега, коли навколо хвилі
бува собі промовишь, Боже милий,
врятуй мене, щоб я живим пішов.

тремтиш зсередині, як листя до зими
усю нікчемність відчуваєш власну.
життя, як вогник - мить і ледь не згасне,
але хтось бачить берег у цю мить

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

01:20 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Тому що кожна дорога - це наші радість і втома,
Тому що кожна зупинка - це наші тиша й самотність,
Тому що ми завжди знаємо, хто нас чекає вдома,
Знаємо, що таке відданість і що таке незворотність.

Кожному з нас буде що розповісти по смерті,
Хоча жоден із нас не вірить в її можливість.
Небо нам нагріває наші куртки подерті.
Я маю серце - і саме тому розумію його важливість.

Я маю голос - і саме тому вмію порозумітись,
І ця дорога насправді може бути легкою,
Бо над нею завжди висить теплий місяць,
І його завжди можна торкнутись рукою.

І тому ми будуємо цю дорогу з тиші та глею,
Протягуємо її, ніби нитку, лишаємо за собою,
Між голосом і мовчанням, між небесами й землею,
Між темрявою і світлом, між забуттям і любов'ю.

@темы: Центр української культури, вірш дня, улюблене

Дневник. Просто дневник.

главная