• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: вірш дня (список заголовков)
23:29 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Блукати
не відчуваючи втоми
тікати від гостей міста й країни
засинати на холоднім піску спираючись спиною на шезлонг поки сонечка покидають схованки і йдуть грітися натовпом на руки і куртку
і коли море холодне обпалює ноги і збиває дихання доходить до ребер забувати минуле...
замовкати у тиші і знову рушати у стомлене місто крізь дивні квартали
крізь вулиці людні
й безлюдні двори
де коти і каштани
вже майже запалюють свічку наступного року
і кроки лиш кроки і кроки
і сон на піску попри хвилі

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:44 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Татчин

це – весна, вона прекрасна! а іще вона минає.
я іду тобі назустріч – над Південною Рікою.
цих дерев, цього каміння я торкатимусь рукою,
а дерева і каміння будуть лащитись навзаєм.
доки я іще при тямі і нічого не накоїв,
треба їхати до тебе – там ніхто про нас не знає.

тож візьми мене з на тиждень із цієї порожнечі,
аж кудись туди – за обрій – в передмістя – за собою,
де в сусідньому будинку плачуть скрипка із гобоєм,
де розмірено вростаєш у прості буденні речі –
в невагому тишу, в побут, у годинник з мідним боєм,
і у вірші, а не в прозу – кожен вечір, кожен вечір.

щоб від вечора до рання пізнавати ніч як сутінь,
не ворожу і не хижу, а байдужу – це як данність.
і вона у нас не перша, і не ми у ній останні,
голі й босі перед нею – чи роздягнені й роззуті,
що взаємно. і між нами – ні добра вже, ані зла, ні
навіть пам'яті про річку, що текла для нас по суті.

@темы: вірш дня, Центр української культури

00:03 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

б'ю крилами хмари аж пір'я летить
а мало б звучати літо
здається ще хвиля здається ще мить
і можна буде злетіти

вже скинув баласти вагу й номери
мобільних вампірів і п'явок
та все не пускає до вищої гри
деталей дрібних диявол

розсипалась сіль і сірники
поплутались дати і теми
все робиться з точністю до навпаки
і всюди помилки системні

о ти, що співаєш мені з вишини!
кинь блюз і мінор і щем!
і небо в дієзах для нас відчини
скрипковим своїм ключем

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

23:58 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Ліна Костенко

Простору
простору
простору
і щоб ніяких травм
і чогось такого простого
як проростання трав
і чогось такого дивного
як музика
без блазенств
І слова
хоча б єдиного
що має безсмертний сенс

@темы: Центр української культури, вірш дня

00:27 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

а ти мені снишся безбожно
в продовженнях наших історій
у дзеркало шафи старої
заходжу неначе у храм
а там — коридор порожній
у лабіринтах апорій
і оживають апорії
під видом дитячих травм

а ти мені снишся безбожно
і бог – наче третій зайвий
стилістика монохрому
виказує сон уві сні
йдемó ми по-свóєму кожен
і кожен із нас – крайній
живéмо одне в однóму
мов титри в німому кіні

а ти мені снишся і снишся
а я тобі пишу і пишу
реальностей вже забагато
хоч все ірреально так

та ми генеруємо тишу
і ми розчиняємось в тиші
і кожен для кожного – свято
і кожен для кожного – знак

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:23 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

В неї червона ниточка на зап’ясті,
блиск для губ на смак як сухе вино
і стільки дрібниць в кишенях, і всі на щастя.
Якщо вночі вікно залишити навстіж –
вересень прийде і всядеться в це вікно.
Якщо вночі залипати надовго з другом,
якщо писати пальцем ім’я на склі
і витирати, спадає якась напруга.
Ранок виходить добрий, і дуже круглий
відбиток чашки лишається на столі.
Якщо скінчились сливи – почнуться груші,
інший сезон нові принесе дива.
Якщо вікно залишити – вітер ворушить
мокре волосся, і небо кольору мушель,
і ніби приплив в дворі шелестить трава.

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:53 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

хто я є? я ж нічого свого не маю!
навіть "я" невідомо кому належить
у магнітних полях поміж лівим і правим краєм
б'ється пульс позначаючи власні межі

тільки меж нема як немає "права" чи "ліва"
як нема осі що за неї можна вхопитись
я – лиш пам'ять про те як нестерпно колись боліло
я – лиш спогад про те як вдавалось колись любити

бо любов і біль – це і є полюси напруги
а між ними – ніщо і нізащо його не пізнати
ні за які скарби я не з'явлюся тут удруге
"я" – це тільки ім'я
ну і дві випадкові дати

@темы: вірш дня, Центр української культури, улюблене

00:02 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

Тут заговорено на любов. Тут самі собою
Сіються шавлії просто в грунт. І шорсткі і сині
Ночі, як шавлії, шелестять під вітрами осені.
Тут у ріках вода стає на зиму такою незбагненною, голубою,
І дерева шепчуть над ріками – голоси у них голубині,
Із шипшиновими відлуннями, оксамитовими і млосними.

Тут накривається степ небом темним, як океаном
Накриваються піски золоті, безцінні;
І земля, ніби кров, густа і брунатна, тепла на дотик.
Тут навіть зниклі безвісті стають насправді туманом,
Осідають цілющим маревом на вигини і щілини
Поранених полів, виснажених, завмерлих в дрімоті.

Тут заговорено на життя, і життя на подив
Сміхом дитячим кублиться в оселях, як лиси у норах,
Цвітом вишневим невчасним криє сади, де снаряди вивернули коріння,
Сизими хмарками у повітрі холодному людський означує подих.
Тут заговорено на любов, на любов – почуй, не на вогонь і порох,
Тут заговорено же – смерте, не руш, не дай спинити це говоріння.

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

23:54 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Виверни рукава осель.
Весна така неминуча й близька.
Я пам'ятаю тебе, ніби карту східних земель,
З яких мене вибили ворожі війська.

І тепер єдине, чого хочу - вернутись сюди,
Знову зайняти міста, з яких відступив,
Вирізати всіх, хто тішився з моєї поразки й біди,
Вбити по кордону межові стовпи.

Щоби знову бачити те, чого не бачить ніхто,
І те, чого не освітять жодні зірки:
Горло твоє - беззахисне, мов пташине гніздо,
Підсвічене світлом із коридора, ніби вишневі гілки,

Голос твій - схожий на теплий щільник,
В якому щоденно добирається мед,
Хочу відтворювати ім'я твоє, мов діалект, що зник,
Реставруючи за переказами кожну з його прикмет,

Зламати все іще раз, спробувати ще,
Вивернути, мов рукав, прихований ляк.
В цих кордонах усе буде лише
Так, як має бути, чи не буде ніяк.

Життя буде, ніби письмо, просте.
З мокрого каменю проросте трава.
Її ще немає, хоча вона вже росте.
Така, як і щороку. Лише нова.

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:07 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Колись був сніг а зараз навпаки
спецтехніка крадеться край ріки
і зранку руки в боки фізруки
тримають світ напружуючи плечі
поштар іде з листівкою надвечір
віщує для убогого різдво
напівзамерзлий світ його їство
звиває телефонів пуповина
на люках тане сніг і хуртовини
не було вже давно у цім краю
ростуть будинки ледь упізнаю
цей горизонт коли здіймаю очі
куниця в хату дивиться щоночі
та бачить в чорнім склі лише себе
і небо чорне зранку голубе
і сон не йде та я його й не хочу

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:58 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

за що не візьмешся – вузлів плутанина
заплетені сіті пропущені петлі
між схрещених нитей прошито людину
недбалою стьожкою гладдю чи хрестиком
і стежки як стяжки затягнуті туго
у мережу що межує з мереживом..

мій боже! мій боже! – кричиш йому в вухо
та будь же уважний чи хоч обережний!
та глухо у бога і хтось безперервно
пряде і гаптує пусту мішковину
а берег далекий манить оберегами
і кожна дорога – тонка павутина

опучками пальців без голки без ножиць
зубами чи нігтями – хто вже як може
невидиму нитку на інші несхожу
виплутує кожен.. ну мало не кожен

кохана
дитинко
ми й в сутінках світу
де поспіхом навхрест прострочено мить
знайдемо свою павутинку зі світла
вона не порветься –
вона задзвенить

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:34 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

лови морозний бриз із льодяних полів
лови дедлайни віз хитання голови
утомлених чинуш у боротьбі за час
неспівпадіння душ старіння на очах
від кожного зі слів що влучно долетить
і від очей що злі від млості самоти
від певності у грі з непевності в собі
чекай на перший грім у стомленій юрбі
і просто помічай очами не таких
несхожих на потік і доторком руки
примруженням повік чи змахом догори
чи поглядом простим дивись і говори

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

00:21 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

невловима природа радості
щойно була – і зникла безвісти
наші оберти змінюють радіус
і зростає градус тверезості
вже не конче злітати високо
все доступно усе відкрито
бог з машини пускає бісиків
і ловця запускає в жито
хоч нема малюків над прірвою
та і прірви давно немає
лиш регочуть внизу підірвано
ті хто вчасно зіскочив з краю
ті хто правила бачив праведно
ті хто дрібно розкидав добрива
ти тримаєш удари правою
відбиваюся лівою добре я
ці двобої із тінню як тяглість
репетиції втеч і зустрічей
забуваю за ними радість
забиваю пустоти внутрішні
і сансару на долю градуса
повертаю зі скреготом й скрипом
богородице діво радуйся –
всі дороги ведуть в єгипет

@темы: Центр української культури, вірш дня

23:48 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

наші бажання не дружать із січнем
в наших бажаннях зашкал за цельсієм
сонцестояння наше стоїчне
плавить сніги і кордони персії
оптом – субтропіки опіки промені
і межиріччя клімат вільготний
і потаємні умови з хроносом
про перекрій однієї суботи
пошепки доторком послизгом поповзом
ми просуваєм локальне літо
метеорологи мають докази
що біля нас проростають квіти
і потепління – не випадковість
й травень у січні – не катастрофа
просто прогнози склалися в повість
просто пророцтва вийшли за строфи

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

23:43 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Татчин

від пам'яті залишається лиш твоя половина
а моєї – натхненної – давно немає вже
і ти мені віддавна нічого не винна
ну майже

хіба що половину від своєї половини –
символічну чверть що лишається моєю
взаємини дурощі опівнічні вина –
от у цьому є я

і мене не витравити простим хотінням –
не задавнити побутом – марні старання
бо я над тобою схилятимусь тінню
від вечора до рання

а від рання до вечора лізтиму попід руки
збиватиму з думки заважатиму в справах
пролітатиму синицею – голубом – круком –
зліва направо

а справа наліво – одиноким перехожим
ітиму сутулячись дихаючи в комір
і нехай ми різні але в головному схожі –
що врешті зникомі

он він – неквапом щезає за ліхтарем
стирається з пам'яті – сутіні на поталу
розчиняється в надвечір'ї – серед голих дерев
ось і не стало

@темы: вірш дня, Центр української культури

23:48 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Холодно мінус двадцять
вітер з'їда знамена
стрічками виїдаючи їх тканину
мати кладе в кутю
мед із квіток акцій
в церкві панотче згадує згинувших поіменно
молиться без імен
за кожну живу людину
зглянься на нас всевишній
воїнам дай перемоги
транспортники як крижні
з передчуттям тривоги
ввечері без упину
йдуть по своїй глісаді
табір уздовж дороги
начебто із дитсаду
гріють намет малюнки
голод співа у шлунку
сонного вартового
і навкруги нікого
в складності візерунку
що на вікні малює
сивий мороз різдвяний

@темы: вірш дня, улюблене, Центр української культури

23:28 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

змиритись з зимою як з віком чи з тілом
набрати контрастності і білизни
лишитися з тими що не відлетіли –
лишитися з ними..
лишитися в них..
тримати в заначці вогонь і приправи
пухові перини і грубі светри
мов скнара дивитись на чай і на каву
і дозу на двох
ділити на три
зима – затяжна катаракта на вікнах
зима – летаргія нейронних мереж
та тіло під снігом живе непомітно
і сніг оживає
і дихає теж
і білим по білому пишуться вірші
і чорним по білому креслиться шлях –
це все що по собі ми лишимо іншим
в промерзлих наскрізь понятійних полях

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:12 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юр Іздрик

бо вже як любов то любов без нічого
без твого без мого без цих і без тих
така собі довга порожня дорога
де пусто стоїш поки вітер не стих

а поки ще крутяться вітру колеса
і поки ще куряться попіл і дим
витримуй свій прес
бережи інтереси
повільно люби
не вмирай молодим

@темы: Центр української культури, улюблене, вірш дня

00:22 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Олег Каданов (vk.com/id139042909)

залишаю в твоїм минулім
половину своєї тіні
четвертину всього що було
закодовано у насінні
одна восьма - живе в блокноті
а мовчання у інтервалі
залишаю секунду ноті
щоб звучати могла і далі
решта все на аероплані
хай кружляє довкола світу
як крізь товщу вод океану
вічна риба пливе у літо

@темы: Центр української культури, вірш дня

23:49 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

вчора впали сніги
щось таке крутилося в голові
ніби пісня що лине долиною
пригадав уявив
у дитинстві під ліхтарем...
як навшпиньки стаєш
але не вистачаэ ноги
щоб побачити сніг
на гарячому склі
і сніжинки малі укривають тебе
з голови і до ніг
засипають всю видиму далечінь
як долоня лежить на твоєму плечі
а на ранок уже не розгледиш сліди
але звідкись оце відчуття
що хтось тихо блукає
між деревами уночі

@темы: Центр української культури, вірш дня

Дневник. Просто дневник.

главная