Записи за месяц: Декабрь
23:56 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:03 

Johan Christian Dahl (1788 — 1857)

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:17 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Що нам відомо насправді про ніжність?
Насправді нам не відомо нічого такого.
Ніжність – це жити з жінкою,
терпіти її невтішність,
навчати її дітей, народжених невідомо від кого,

охороняти разом із нею всі її таємниці,
дивуватися світові – тривожному, чудернацькому,
працювати залізничником в місті,
де немає давно залізниці
і вокзал розбомбили ще в чотирнадцятому.

@темы: центр української культури, улюблене, вірш дня

00:45 

Эльмира Мустафина

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
23:54 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Виключно власним коштом і неможна інакше
через державну пошту слово стає не нашим
і обертає землю йдучи до когось в руки
хто розверта конверти щоб почуття розлуки
дещо призупинити дещо сховати дещо
утамувати збити наче йому не вперше

Вітер обличчя плеще злива опісля спеки
в травні згоряють плечі червень в гнізді лелеки
в серпні холодні роси яблука у тумані
вересень безголосий стрічки передостанні
літери йдуть з-під серця наче жовтневі зливи
Господи хай усе це буде також із ними

@темы: центр української культури, вірш дня

17:49 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
03.12.2018 в 00:34
Пишет Klod:

Чудовий проект!

50 сучасних українських ілюстраторів

platfor.ma/specials/illustrators/

URL записи

@темы: Мои рекомендации, Искусство, Арт

00:16 

Kilian Schönberger

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:08 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Калитко

Житиму за тебе так безшкірно, як могла би за тебе вмирати.
Першим з ранкової мли виходить дуплавий дуб,
старший за мене приблизно вчетверо. Тягнеться
осліплою гілкою, що тремтить старечо,
вогко лице обмацує, не впізнає. Впізнає.
Вбогі ваші дари, прибульці. Пір'я святочних янголів
на ділі - пух із розорених голубиних гнізд.
Дівчинка над водою годує собаку хлібом,
той вагається спершу, та врешті усе-таки їсть,
радше із чемності, ніж про запас.
Кістка мосту, застрягла у горлі ріки навскіс,
продирає берег до крові.
Кашляє досвітковий рибалка, затуляється рукавом.
Мешканці прибережних будинків гарячково і плутано
проказують молитви ранкові, раптом почувши, як тонко
перегукуються зі споду Бугу
колишні господарі їхніх осель.
Очі печуть. То звідки, кажеш,
я цей туман пам'ятаю - з-під Вердена? Із Іпру?

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

Дневник. Просто дневник.

главная