Записи за месяц: Ноябрь
23:42 

Liu Maoshan

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:04 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

Блукати порожнім дачним містечком
Їсти холодний виноград з чиїхось парканів
нарешті солодкий
як ніколи до цього чи після
і чорноплідну горобину терпку
просто з кущів понад вулицю
і вогники обліпихи кислосолдкі
на смак як життя
розкусити й тримати на язиці
дорогою до крамниці за цигарками
і може чимось іще

купити цеглину білого хлібу що ранком з пекарні
смачна запашна і свіжа
і вийти під дощ
а дощ до обіду і після аж хмари такі густі
що не визначиш котра година за сонцем
весь день ніби вечір

трава стелитемиться дорогою до взуття
важка від води
готова вже зникнути під снігом до березня
але здається до запаху снігу у скронях
ще не так близько

повернешся мокрий щасливий і тихий
підкинеш березову гілку у грубу
і щось до каміну що згасне напевне
та ще може жеврітиме десь глибоко усередині
сядеш читати Лишегу
Великий Міст
вона теж про дещо таке
про якихось таких людей і місця пору року і стан
що дає відчуття наповненості і порожнечі
так ніби блукаєш в тумані
де всього забагато та не видно нічого
у пошуках того що поруч
а бачити зась

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

17:15 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Це те, що потім відіб’ється в пам’яті,
з чого сформується територія,
хребтом закам’янілої папороті,
зрачком, в якому сльозиться історія.

Осене, що набуваєш завершення,
осене, виговорена безсоннями,
наші з тобою геройства і звершення –
ходіння линвою понад безоднями.

Наші з тобою, осене, зрушення,
наша земля, до якої ляжемо.
Птаство, чиї права порушено,
скаржиться над чорноморськими пляжами.

Забудуться без відлуння та осаду
жовтневих ранків учинки непрощені,
і стане частиною нашого досвіду
дихання осені,
цієї осені.

І стане голос гірким від переситу,
і рими здаватимуться доленосними.
Буде ламати підвалини всесвіту
кашель – сухий, як проміння між соснами.

Й буде снитися, що рятуюся.
І листя падатиме ночами.

…Як я люблю її, як дратуюся
щоразу, коли вона це помічає.

Місяць іще наростатиме тугою
в небі – високому і зігрітому.

…Як я її уважно слухаю,
оскільки не знаю, що говоритиму.

Це те, що приходить і починається.
Це те, з чого родиться інтонація.
Це мова, що робиться головною.
Це саме тепер.
Саме зі мною.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

15:17 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
22.11.2018 в 01:12
Пишет Киевское Братство:

Прибирання снігу на Хрещатику у 1958 році.



URL записи

@темы: История, Киев, Фото

00:11 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Лесь Белей

ще трохи і ми не втримаємо тепло у цьому місті
ще кілька днів і тепло залишиться
тільки на банях Михайлівського
тепло хрустітиме у жовтому листі
під ногами
тепло паруватиме від капотів машин,
що щойно запаркувалися на тротуарі
і ми, налякані холодною осінню,
ходитимемо тільки по трамвайних рейках…
опинившись у темному депо,
ми боятимемося заговорити,
аби не випустити тепла з рота,
вигрітого мовчанням

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

00:00 

Carolina Landea

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
23:53 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
20.11.2018 в 23:46
Пишет Klod:

Роботи проти пролетаріїв, юні науковці проти зомбі, сивочолі академіки проти інопланетних монстрів. З чого починалася українська фантастика=)

Фантастика в часи індустріалізації:
6 найдивніших романів


URL записи

@темы: Литература, Мои рекомендации, центр української культури

16:24 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

Я танцюю, - говорить вона, - доки падає сніг.
Доки танцюю, - вона говорить, - доти тримаюсь усіх.
Доти небом нічним перекочується луна.
Доки вистачить снігу – я танцюю, - говорить вона.

І коли приходить зима і заживають грунти,
і небо стає сухим, ніби гортань,
торкайся поверхні світу, торкайся його висоти,
огортай його хворе горло найніжнішим із огортань.

Ти розмовляєш з вуличним снігом, мов із псом,
пояснюєш йому, як вибратися з безсонь,
радиш снігові, як не загубитися у снігах,
як стишити гнів і як побороти страх.

А сніг говорить – доки вона танцює, буду іти,
торкатимусь обережно пташиних крил,
падатиму їй під ноги із засніженої висоти,
лишатимусь поруч із нею, доки вистачить сил.

І заважає летіти птахам, і заважає текти ріці.
Торкається її ліктів, лишає синці.
І тепер кожне слово її – перець на язиці.
Найгірше позаду.
Найголовніше в кінці.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

23:55 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Борис Херсонский

Возьмем нашу жизнь и китайскую черную тушь.
Зальем, полюбуемся на расплывшееся пятно.
Уедем из города. Заберемся в какую-то глушь.
Раз в месяц завозят хлеб. Раз в неделю в клубе кино.

Сентябрь сгоняет напрочь летний загар.
Ночи будут бессонными просто смотри в потолок.
Под потолком пищит одинокий комар.
Паук-крестовик паутиной заткал уголок.

Чуть рассвет - оденешься наспех, пойдешь к реке.
Играет рыба - подпрыгнет и с плеском уходит вглубь.
Полоса рассвета, как проба пирке на руке.
Пространство чахоточно, как его ни голубь.

А все-таки тут не город. Редко автомобиль
прорычит, и, закашлявшись, замолкает мотор.
И ветер гонит по тракту высокую пыль.
И ангелы с Богом неспешно ведут разговор.

@темы: Стихи

23:54 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Галина Крук

зачитані до чорних дір листи
і вже з рядка в рядок не доповзти,
не пронести підбите тіло змісту
повз розділових знаків блокпости.
у цих листів засніжених полях,
де навіть галочка від твого нігтя – птах
реліктовий, у кров стирати лікті –
повзти nach Osten, або просто нах…
у цій давно не азбучній війні,
де окликів надривні позивні
обламуються в мертвому ефірі,
морзянку серця не вловить мені
є простір, але часу – на нулі,
щоб всі крапки розставити над «і»
суцільна терра коґніта розлуки –
їй всі на світі мапи замалі.
а там, де починаються рядки,
там над письмом від ніжності крихким
сидиш таким самотнім чоловіком,
що й літери тікають з-під руки

@темы: центр української культури, улюблене, вірш дня

00:14 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Haley Reinhart - Can't Help Falling In Love With You


@темы: Музыка

23:56 

Hengki Koentjoro

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:05 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
©Dimko Dobranich

Того липня ми прокидалися рано, поки спека ще не спадала на місто
і повітря після ночі тримало в собі вологу і свіжість;
кохалися, варили каву, переглядали фронтові звістки,
говорили про що завгодно, оминаючи теми любові та ніжності.

І так прожили місяць - ніби ціле життя - балансуючи на межі,
коли поруч була війна, а в нас - так багато пристрасті і так мало сорому.

Я любив тебе, свою гвинтівку і свої ножі.
Не знаю, кого з вас більше. Гадаю, порівну.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

00:15 

Dusan Djukaric

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
00:04 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Катерина Бабкіна

В неї червона ниточка на зап’ясті,
блиск для губ на смак як сухе вино
і стільки дрібниць в кишенях, і всі на щастя.
Якщо вночі вікно залишити навстіж –
вересень прийде і всядеться в це вікно.
Якщо вночі залипати надовго з другом,
якщо писати пальцем ім’я на склі
і витирати, спадає якась напруга.
Ранок виходить добрий, і дуже круглий
відбиток чашки лишається на столі.
Якщо скінчились сливи – почнуться груші,
інший сезон нові принесе дива.
Якщо вікно залишити – вітер ворушить
мокре волосся, і небо кольору мушель,
і ніби приплив в дворі шелестить трава.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

12:56 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Юрко Іздрик

Числа листопада котяться гравієм,
траскають вікна в календарі.
Задум миршавіє, лезо іржавіє.
Дім на горі.

Числа листопада падають попелом,
десь догорає останній листок.
Сковане спокоєм дерево опію.
Цукор. Пісок

Числа листопада всі перемножено.
Дати в'язкі і липкі, мов кагор.
Ранок стриножений, вечір стривожений.
І — коридор.

Числа листопада вписано в цінники,
в кожну лінійку, шкалу, циферблат.
Тільки настінні вмирають годинники.
Бо листопад.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

00:17 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Шведский фотограф Håkan Strand , работает со старыми аналоговыми фотокамерами и чёрно-белой плёнкой.

hakanstrand.com



читать дальше

@темы: Фото

00:01 

Daniel Merriam

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
23:51 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Богдан Куценко

В шарик превращается замерзающий пузырек
острою глыбой становятся капли воды
в куколку превратится умерший человек
и биографией станут его труды

зонт происходит из пики в упругий свод
соль обрастёт по краю сухих морей
в героя превратится любой почти идиот
после смерти
так заведено у людей

кашель похож на лай в отсутствие пса
ложку возьмешь рукою но ложки нет
человек однажды поверивший в чудеса
излучает собою тонкий небесный свет

переход подземный похож на нору ежа
в переходе толпа так схожа с огромным ежом
человек устает и идет и твердит чуть дыша
доживу до весны и опять будет все хорошо

@темы: Стихи

00:15 

"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Сергій Жадан

І хтось торкнеться твоєї руки.
І порушить усі закони.
Літо закінчується.
Щільники
важкі і темні, наче ікони.

І вже потому минеться страх
рваного вуличного рукостискання.
І діти ростуть у східних містах,
вірячи в сонце, ніби в писання.

І залишається з літніх спек,
з наших прощань і переміщень
самаритянство нічних аптек
і символ віри складських приміщень.

Тихий Схід.
Чорні грунти
твоїх полів, як жалобні сукні.
З чиєї втрати і самоти
ми всі тут явлені і присутні?

Так прописується в життя
кожного книжника і повстанця
єдина релігія – відчуття
того, що за тебе потім помстяться.

Так вмонтовуються береги
в простору будівельну основу.
Стільки літа.
Стільки ваги.
Знову і знову.

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури

Дневник. Просто дневник.

главная